На початку 1970-х Микола Васильович Новіков, директор Інституту надтвердих металів України, показав провідному зарубіжному ювелірові жменю маленьких блискучих камінчиків. «О, це справжні алмази, зі Сьєрра-Леоне», - захоплено промовив метр, милуючись переливами барв. Він здивувався, почувши, що це диво створила не природа, а київські вчені. Початок вітчизняного алмазного шляху припадає на 60-ті роки. Тоді майже одночасно в науково-технічних лабораторіях Швеції, США та СРСР розкрили таємницю отримання алмазів. Перша партія, обсягом 2 тисячі каратів, синтезованих промисловим способом, була випущена в Києві, в Інституті надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля НАН України. Щоб організувати роботу інституту було виділено 50 млн. рублів із коштів Української Республіки. Уже через 20 років держава на підприємствах різних галузей (космічних, оборонних, машинобудівних, будівельних, медичних) отримала реальний економічний ефект – і мільярд рублів.
У радянські часи 70% всесоюзного виробництва штучних алмазів було зосереджено в Україні, і тому після розпаду СРСР наша країна стала фактичним монополістом у виробництві деяких видів алмазів на пострадянському просторі.
Сьогодні сумарні потужності "Полтавського алмазного заводу", найбільшого в Україні, розраховані на виробництво 140 мільйонів карат алмазів на рік. Однак головна цінність українських підприємств не в потужностях, а в унікальній і найефективнішій на сьогоднішній день технології, розробленій В Інституті надтвердих матеріалів ще 50 років тому. Наші кристалізаційні камери (основа апаратів високого тиску) складаються лише з двох пуансонів, на відміну від складніших, а відповідно й дорожчих, зарубіжних аналогів. Українські вчені удосконалили вибуховий (динамічний) спосіб синтезу алмазів, чим досягли чергового здешевлення своєї продукції. Кристали, отримані шляхом вибуху – чудовий матеріал для виготовлення високоякісних порошків і паст. Розроблені в Інституті надтвердих матеріалів типи зв'язків кристалів, що цементують алмазні зерна у шліфувальних кругах та інших інструментах, - до цього часу передова технологія, значно дешевша, ніж на Заході. Іноземні корпорації De Beers і General Electric використовують зовсім іншу технологію, що підвищує вартість їхньої продукції. Один карат синтетичних алмазів фірми De Beers коштує 1,2 долара, коли аналогічна продукція з України обходиться покупцеві в двадцять центів. Можна констатувати, що фактичну конкуренцію транснаціональній корпорації De Beers, яка контролює 70% світового ринку алмазів, можуть скласти лише українські (!) алмазні підприємства цієї галузі. Але на щастя для клану Оппенгеймерів, якому належить цей монстр, складне економічне становище нашої країни та відсутність інвестицій для розширення виробництва зробили українських «алмазників» безпечними конкурентами. Тим більше, що 4 з п'яти основних підприємств, що спеціалізуються на виробництві алмазного інструмента, держава продала іноземним компаніям.
Інтерес з боку приватних компаній до українських підприємств, що виробляють сировину для алмазного інструменту, невипадковий. У світі не так багато країн, що володіють технологі-єю синтезу алмазів, до того ж такою дешевою. Ринок алмазного інструменту, основний споживач штучних алмазів, із початку століття демонструє швидкі темпи зростання - не менше ніж на 10% щорічно. Відповідно, постійно зростає й потреба в синтетичних алмазах, обсяг споживання яких на сьогоднішній день дорівнює майже трьом мільярдам каратів або ж 4-5 мільярдам доларів. Попит на таку продукцію буде зростати й надалі. Рукотворні алмази володіють близько п'ятьма тисячами "професій". Їх ми зустрінемо і в годинниках, і в ювелірній справі, і в процесі розрізання найміцніших "космічних" металів, при обробці деталей машин, будівельного і виробного каменю, бетону, буріння свердловин, у виробництві комп'ютерних чіпів тощо. Щоб шліфувати та полірувати окуляри теж потрібен алмазний інструмент та алмазна пластинка вагою 9 грамів. Сьогодні майже всі користуються мобільними телефонами. Але мало хто знає, що їх виготовлення неможливе без алмазного інструмента. Український Інститут надтвердих матеріалів працює на рівні світових досягнень, поставляючи виробникам мобільних телефонів алмазний інструмент для виготовлення екранного скла. Без алмазів неможливий науково-технічний прогрес. Про важливу роль алмазного інструменту в сучасній економіці говорить хоча б такий факт: за оцінками експертів, якщо США, один з найбільших споживачів синтетичних алмазів, відмовиться від їх використання, промисловий потенціал цієї країни зменшиться в два-три рази, а оборонний - у п'ять разів. Сьогодні в Японії 70% усіх інструментів - вироби з ріжучої кераміки і надтвердих матеріалів, в США та Німеччині - 50%, в Україні та інших країнах СНД - до 30%. Україна має всі умови для відновлення попереднього світового лідерства на цьому ринку - власні технології для синтезу дешевої алмазної сировини, колись потужне інструментальне виробництво, у яке ще можна вдихнути життя і випускати інструмент з використанням надтвердих матеріалів, а головне, високий попит на світовому ринку. Потрібна ще зацікавле-ність держави в збереженні і розвитку конкурентних наукових технологій, які як і раніше розробляє київський Інститут надтвердих матеріалів.
За матеріалами журналу "Експерт" та газети "Світ"
Підготувала Лілія Федорович
